Від сім’ї стежинка до роду і народу

       Мама — найрідніша людина у житті кожного з нас. Недарма у світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері. В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня. В деяких інших країнах світу День матері щороку святкують 13 травня. Запропонувала заснувати таке свято американка Анна Джервіс ще 1908 року. Слово «мама» практично у всіх мовах звучить однаково або дуже схоже. Секрет в тому, що одним з перших складів, вимовлених дитиною, є склад «Ма».

В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім'ї. Саме від мами залежить виховання дитини і саме до неї діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. Ще в 1929 році розпочалась історія святкування Дня Матері в Україні. З 1939 року радянська влада заборонила святкування Дня Матері. Однак зусиллями різних громадських організацій, це важливе свято повернули в Україну у 1999 році.

Цього дня мамам прийнято дарувати подарунки. Це може бути букет квітів, улюблені цукерки або щось більш значне. Але найбільш цінним подарунком буде турбота та увага. Приємними мамі будуть сімейні обійми і не тільки на свято. Бережіть своїх мам та турбуйтеся про них, поки вони живі.

А 15 травня, святкується Міжнародний день сім'ї. Свято було започатковано ООН для вшанування та підтримки родинних цінностей, а також для пропагування здорових та гармонійних стосунків між батьками та дітьми, чоловіком та дружиною й іншими членами родини.

Українці завжди шанували сім’ю. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Саме у родині формуються перші навички, поведінка та прищеплюється любов до рідної землі, які людина наслідує протягом життя.

Сім’я – найважливіше. Сім’я – це люди, які любитимуть тебе не зважаючи ні на що. Сім'я – найдорожче, що є в житті. Особливо її цінність відчуваєш зараз, у нелегкий воєнний час. Нехай у кожній сім’ї буде мир та злагода.

Ми пропонуємо вашій увазі три книги, які ви можете взяти почитати у нашій бібліотеці:

Матіос Марія

Мами́. Драма на шість дій. – 2ге видання. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. – 288 с.

Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?

У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Перша історія - це сповідь самої Марії Матіос, у якої в 2019 р. помер єдиний син. Далі йдуть історії мами Веронці, мами Михайлини, мами Мамая. Найдовша історія - мами Сидонії - займає більшу частину книги. На прикладі Сидонії та її сина показано біль та справжню правду про усіх тих, хто воював за Україну від 2014 р, про тих, хто їх чекав та шукав, про те, що переживають воїни, які повернулися з війни. Це дійсно важливо знати й пам'ятати.

«Мами́» — важка, драматична книга, що дає розуміння яка ціна нашої свободи. Роман «Мами́» не залишить нікого байдужим.

Кокотюха Андрій

Врятувати березень. – Харків : Ранок, 2022. – 240 с.

Це емоційний і душевний роман про людську силу і взаємодію в умовах війни. Автор зумів донести до читача надзвичайну складність ситуації, в якій опинилася звичайна родина, що мешкає на околиці Києва.

Головний герой, таксист Анатолій, який ну зовсім не вірив в повномасштабне вторгнення і завжди лишався осторонь політики. Але війна розпочалась і внесла свої корективи в життя київської родини. Він вважає, що війна швидко скінчиться. Однак про всяк випадок вивозить дружину з дітьми та кицькою в невелике село під Києвом. Там родина опиняється в пастці: село окупують росіяни. Кожен день в окупації – загроза його найріднішим. Захопливий та трагічний сюжет не залишить байдужим.

В основі роману реальні історії українців, які пережили російську окупацію в березні 2022 року. В описаний час автор перебував у Києві як учасник самооборони району. Після звільнення Київщини автор як волонтер відвідував звільнені населені пункти й спілкувався з тими, хто пережив окупацію.

Дімаров Анатолій

І будуть люди... . – Харків : Фоліо, 2021. – 976 с. – (Великий роман).

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву свого роману.

Історія декількох українських сімей, поєднаних життям, у вирі подій неспокійного 20-го сторіччя. Роман позиціонується як родинна сага у якій поступово з'являються додаткові персонажі та фокус зміщується з конкретної родини на населення села.

Роман розповідає про один із найболючіших періодів нашої історії, колективізацію та голодомор. Він наповнений не тільки художніми вигадками та ліричними лініями, а й свідченнями очевидців та відомостями з історичних документів. Саме вони допомагають краще зрозуміти нашу історію та заглибитися в той період.

Це той випадок, коли читаєш і не хочеш, щоб книга закінчувалася! Цікаво, легко, іноді весело, але в основному сумно та щемко! Болісно за рідну землю та народ!