Іншомовні слова в українській мові

Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.

Запозичення з різних мов відбулося за різних часів. Багато запозичених слів стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження (панчохи, цукор, кавун), інші навіть не набули здатності змінюватися за законами української граматики (меню, тріо, кашне).

Слова іншомовного походження — не те, чим варто зловживати. Багато які  іншомовні слова можна замінити українськими формами.

Пропонуємо більше дізнатися про іншомовні слова та їх українські відповідники. Також перевірити свої знання тестом.

Перлини мудрості народної

Немає такої сфери в житті українського народу, яка б не знайшла відображення в іскрометних і мудрих прислів’ях і приказках. Ця невичерпна скарбниця мудрості творилася народом упродовж віків, передавалася із вуст у вуста та подолала століття, удосконалювалася. І сьогодні ми охоче звертаємося до прислів’їв та приказок.

Пропонуємо перевірити чи добре ви знаєте українські прислів’я та приказки. Завдання – закінчити їх правильно.

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. Українська мова відрізняється від решти східнослов'янських мов тим, що іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

27 жовтня – День української писемності та мови

 Дата святкування Дня української писемності та мови 2023 року була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. Це зроблено через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. 

Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови.

Українська мова є державною мовою нашої країни, що закріплено в статті 10 Конституції України. Шлях  розвитку нашої мови  – це тернистий шлях боротьби.

Історія української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею й український народ.

З нагоди  Дня української писемності та мови, яке з 1997 року відзначається в Україні щороку, пропоную Вам переглянути просвітницький фільм «Як українці українською заговорили» про зародження, розвиток, занепад, гоніння та розквіт української мови. Ведучий, Олексій Гнатковський, проведе вас історичними періодами. Просто, влучно, подекуди з гумором, розкаже, як розвивалася наша мова.

Різдво та Новий рік

 Різдво та Новий рік — одні з найулюбленіших свят дітей і дорослих в усьому світі. На жаль, сучасні реалії життя вносять корективи у наш побут. В умовах воєнних дій багато українців не можуть визначитися — чи святкувати Різдво та Новий рік? Це вирішувати особисто кожному.  

Але під час підготовки до різдвяних свят існує багато традицій, які знати дуже важливо. А чи дійсно ви знаєте звідки ці традиції взялися в Україні? Чи правильно ви їх пам’ятаєте? Мабуть не зайве буде себе перевірити, а можливо, і дізнатися щось нове для себе.

Тож пропоную переглянути ролик YouTube каналу «Українська для дорослих» де ви зможете і свої знання перевірити, і дізнатися щось нове про Різдво і новорічні традиції. Та ще і почуєте гарну українську мову.

День захисників і захисниць України

 До Дня захисників і захисниць України «Ліна з України» запрошує Вас у цікаву подорож історією, де Ви зможете випробувати свої знання про відомих та маловідомих українських героїв. Чи зможете Ви вгадати їх імена та події, пов'язані з їхніми великими звершеннями? Давайте разом з Вами відкриємо найвидатніших захисників нашої країни.

Всім серцем любіть Україну свою

 Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу.

                                                                     Д. Павличко

Україна – це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Ми пишаємося своєю країною, своєю історією і своїми досягненнями.

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

24 серпня 2023 року 32-а річниця Дня незалежності – державного свята на честь ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України.

24 серпня є і завжди буде символічним і надзвичайно важливим днем для українців у всьому світі. Це день, коли українці відстояли своє право на свободу і самостійність. Це день, коли ми згадуємо наших героїв, які віддали своє життя за Україну.

Тож давайте згадаємо, яка історія цих свят. Якою тяжкою була дорога.

Безпека в умовах воєнного стану

Берегти життя і здоров’я необхідно завжди. В умовах воєнного стану це стає в рази складніше. Війна створює нові умови життя, до яких ми маємо пристосуватись, щоб вижити і убезпечити себе та своїх близьких. Пропоную переглянути відеопрезентацію про правила поведінки під час воєнного стану, обстрілів, повітряної тривоги, комендантської години і поведінка з вибухонебезпечними речовинами і предметами. Для школярів і батьків.

Безпека дорожнього руху в умовах воєнного стану не стала менш актуальною і Правила дорожнього руху ніхто не скасовував. Щодня внаслідок дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах продовжують гинути та травмуватися люди.

День Незалежності України

 Правда про АЗОВ: безглузді міфи російської пропаганди 

Правила поведінки під час зимових канікул

 

Новий рік

Незабаром чудове свято – Новий рік. На площах наших міст, а потім і вдома, з’являються новорічні ялинки. Але так було не завжди. Та і не у всіх народів новорічне дерево – ялинка.

У Давній Русі прихід Нового року святкували 1 березня з квітучою черешнею або вишнею. Із запровадженням християнства рік розпочинався 1 вересня, як різдвяний символ українці використовували дідуха.

Напередодні 1700 року Новий рік почали святкувати 1 січня і прикрашати помешкання гілками хвойних рослин. А ось у країнах Південно-Східної Азії дата приходу нового року визначається за місячним календарем, а тому щороку змінюється.

День української мови та писемності

Уже традиційно з 1997 року 9 листопада вся Україна святкує День української писемності та мови! Встановлене свято було на честь Нестора літописця, послідовника Кирила і Мефодія. Саме його вважають «батьком українського письма».

Щорічно, у цей день, відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятнику Нестора-літописця. Також з 2000 року існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – «радіодиктант».

Пропонуємо переглянути відео «Що таке українська мова?». Цей матеріал — спроба розповісти про те, що відбувалося з українською мовою від початку її існування та як вона сформувалася в ту, якою ми послуговуємося тепер.

Історія створена Ukraїner у партнерстві з PEN Ukraine та за підтримки Українського культурного фонду.

Дивовижні будівлі світу

 Для допитливих:

РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ (ефір 06.02.2021) 

Сірі та похмурі житлові квартали зі стандартними цегляними будинками навряд навіюють нам думки про те, що кожна споруда - це справжній витвір мистецтва. Недарма ж архітектуру називають закам'янілою музикою.

День Європи

 

Великдень

 

Година народних традицій

Великдень (Паска, Воскресіння Христове) – головне й найдавніше свято християн. Згідно з християнською вірою, у цей день відбулося Воскресіння Спасителя. Дата свята щороку обчислюється за місячно-сонячним календарем. Великдень символізує відродження світу.

Слідами семи чудес України

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць, створений при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародний день пам’яток та визначних місць.

Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

В Україні це День пам’яток історії та культури, який відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1062/99 від 23.08.1999 р.

Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятку, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки – перлини нашої землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. Давайте віртуально здійснимо подорож «Слідами семи чудес України». 

Бути здоровим це престижно!

 

Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, за даними проекту DilovaMova.com, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято. До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

 «Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!», тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

Здоров’я – це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу.

А здоров’я залежить від багатьох чинників:

Ялинкові прикраси

Вже незабаром новорічні свята, але святкового настрою немає? Пропонуємо це виправити переглянувши програму львівської студії «Рожеві окуляри» про різноманітні ялинкові прикраси та, як деякі з них, зробити самому.

Перше вересня. Нові правила поведінки у школі. Коронаперший урок

 

Фейк чи ні? Основні різниці: