Традиції. Народознавство

13.04.2020

Великдень

Великдень – найбільше свято на календарі наших предків; воно має прадавню історію і за довгі віки стало невід’ємною частиною нашого життя. Великодній день не має постійної дати: залежить від циклу Місяця й вираховується за спеціальними таблицями. У дохристиянські часи Великдень відзначався в час весняного рівнодення й був святом весняного воскресіння природи.

Для християн це свято Воскресіння Ісуса Христа – головної події в історії християнства. За біблійним переказом, Христос був розіп’ятий римлянами в Єрусалимі, а на третій день після смерті воскрес.

Ще одна назва цього свята – Пасха. Вона походить від назви єврейського свята Песах, коли відзначається звільнення євреїв від єгипетського рабства. Біблія розповідає, що Христа розіп’яли саме під час цього свята.

У ніч Воскресіння Христа відбувається святкове богослужіння. Великодньої ночі дорослі не сплять: вважається, що цієї ночі над світом літають янголи. Крім того, Великодня Служба починається опівночі й триває до ранку. Потім священик святить паску, крашанки і все, що принесли до церкви.

Із Чистого четверга починається найулюбленіше дійство – фарбування й розпис писанок та крашанок. Яйце – символ неба й сонця, народження світу. Крашанки – це яєчка, що викрашені в один колір у відварі природних чи хімічних барвників. Але їхні кольори мають певну символіку. Сьогодні про різні рецепти крашення можна знайти в мережі Інтернет.

Писанки виготовляють із сирих яєць, на шкаралупу яких за допомогою воску та фарб наносять орнамент – «пишуть». У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Процес виготовлення писанки досить складний. Раніше це можна було робити лише у чітко визначений час, з певними замовляннями, чарівні знаки писались відповідними кольорами. Зараз залишилась лише символіка знаку і кольору. Тож у прості узори вкладено багато змісту.

Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів й орнаменту. 

На Чернігівщині переважає використання білого, червоного і чорного кольорів. Тутешні писанки мають ніжний солярний (сонячний) або рослинно-квітковий орнамент, зображують також кривульки або хвилясті лінії. Натомість геометричні майже не зустрічаються.

Детальніше про писанки можна дізнатися із таких відео:

Влада Швець - Символіка писанок (сюжет до програми ТЕМА: Писанки)

Даринка Чорна - Історія Писанки (сюжет до програми ТЕМА: Писанки)

А навчитися самим робити писанки можна з допомогою цієї книги:

Михалевич І. М. Українська народна писанка [Текст] / Ірина Михалевич. – Харків : Книжковий клуб ''Клуб сімейного дозвілля'', 2019. – 80 с.: іл. – (Традиції поза часом)

Пориньте у таємничий світ української народної писанки. У книзі міститься інформація про матеріали та інструменти, технологію роботи з писачком, виготовлення натуральної фарби, порядок роботи й етапи фарбування, нанесення ескізу-візерунка, особливі слова, які промовляються перед початком роботи. 

09.04.2020

Вербна неділя 

За тиждень до Великодня відзначають Вербну неділю – Неділю вайї (пальмова гілка, «єрусалимська верба») – на спомин про урочистий вхід Господень у Єрусалим. Під час цієї ходи майже два тисячоліття тому народ кидав під ноги Спасителю як переможцю зелені пальмові гілки. В Україні нема таких рослин, як в Ізраїлі, тому в церкві освячується верба, яка допомагає від багатьох хвороб. Адже українці вважають вербу святим деревом, яке передає людині силу та здоров’я.

Традиційно в суботу заготовляють вербові гілочки. В неділю священик святить їх, і люди беруть вербу додому. По дорозі легенько б’ють гілочками зустрічних, а вдома – дітей, приказуючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко.

Будь здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

А красивий, як весна!