Стежками Чорнобильського лиха

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня найбільшої техногенної катастрофи у Європі – аварії на Чорнобильській АЕС.

Тоді, 1986 року, під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.

Як вибух на Чорнобильській АЕС у 1986 році став не лише техногенною катастрофою, а й політичним ударом, що запустив процес розпаду СРСР? Дивіться у випуску «Історії для дорослих». Олег Криштопа пояснює, як одна подія оголила слабкість цілої системи.

У чому різниця між колядкою і щедрівкою?

Вітаємо всіх з прийдешніми святами.

Ми мало знаємо про стару нашу віру, але літописи наші та твори чужинців, що бували тоді в Україні, свідчать, що наші предки вірили в бога неба та вогню Сварога, від якого пішли деякі інші боги. А всі свята, які святкував тоді наш народ, були пов’язані з явищами природи. Зимою святкували Коляду, на весні було свято відродженої природи, влітку — Купала, восени — свято обжинок.

Після переходу української церкви на григоріанський календар змінилися дати багатьох свят і традиційних обрядів. Водночас самі звичаї залишилися незмінними за змістом і значенням.

Нас сьогодні цікавить у чому різниця між колядкою і щедрівкою?

Іншомовні слова в українській мові

Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.

Запозичення з різних мов відбулося за різних часів. Багато запозичених слів стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження (панчохи, цукор, кавун), інші навіть не набули здатності змінюватися за законами української граматики (меню, тріо, кашне).

Слова іншомовного походження — не те, чим варто зловживати. Багато які  іншомовні слова можна замінити українськими формами.

Пропонуємо більше дізнатися про іншомовні слова та їх українські відповідники. Також перевірити свої знання тестом.

Перлини мудрості народної

Немає такої сфери в житті українського народу, яка б не знайшла відображення в іскрометних і мудрих прислів’ях і приказках. Ця невичерпна скарбниця мудрості творилася народом упродовж віків, передавалася із вуст у вуста та подолала століття, удосконалювалася. І сьогодні ми охоче звертаємося до прислів’їв та приказок.

Пропонуємо перевірити чи добре ви знаєте українські прислів’я та приказки. Завдання – закінчити їх правильно.

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. Українська мова відрізняється від решти східнослов'янських мов тим, що іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

Шляхетні українські звертання, про які ми забули

 

 

Шкільні книжкомрії

Завдяки чудовій ініціативі благодійного фонду savED спільно з книгарнею Readeat, які запустили акцію «Шкільні книжкомрії», фонд бібліотеки поповнився колекцією цікавих книжок. 

Ці чудові видання уже знайшли своїх читачів. 

Щиро дякуємо всім, хто вже долучився до акції в такі непрості часи. Приємно бачити, що люди не втрачають доброту та діляться нею з іншими. Віримо, що інші книжки ще знайдуть своїх дарувальників і магія продовжиться.

14 лютого

Всі знають, що 14 лютого відзначають День Святого Валентина. Ніжне свято, коли всі дарують любимим людям свою увагу разом з різними приємними подарунками.

Але не всі знають, що в цей день, у 2012 році в США започатковано Міжнародний день дарування книг. Свято стрімко набуло популярності у всьому світі.

Тож ви можете поєднати свою любов до когось із подарунком книги. А також ви можете подарувати книги українською мовою, яких дуже не вистачає, бібліотеці ліцею.

Фонд savED спільно з книгарнею Readeat організували до свята благодійну акцію «Шкільні книжкомрії». До проєкту входить і наш ліцей. Тож всі бажаючі можуть долучитися за покликанням: 

https://readeat.com/dreambooks/omriiani-knigi-dlia-biblioteki-liceiu-1-cernigova . Одну або декілька книг можна придбати онлайн та вони будуть одразу надіслані до ліцею. Проєкт діє до 30 червня 2025 року. Будемо вдячні за вашу допомогу у поповненні наших бібліотечних фондів.

Діліться в цей день, і не тільки, книгами та почуттями!!!