Стежками Чорнобильського лиха

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня найбільшої техногенної катастрофи у Європі – аварії на Чорнобильській АЕС.

Тоді, 1986 року, під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.

Як вибух на Чорнобильській АЕС у 1986 році став не лише техногенною катастрофою, а й політичним ударом, що запустив процес розпаду СРСР? Дивіться у випуску «Історії для дорослих». Олег Криштопа пояснює, як одна подія оголила слабкість цілої системи.

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

Щорічно у цей день міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

Утім, війна Росії проти України виразно засвідчила, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.

       Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. 

        Величезна кількість книг написані про це. Вони різні. Вони вражаючі. Вони потрібні, щоб одне з найбільших проявів зла в історії не було забуте. Сьогодні пропонуємо познайомитися з книгою автора Антоніо Ітурбе «Бібліотекарка з Аушвіцу». Книга написана на основі реальної історії чеської ув'язненої в Аушвіц-Біркенау Діти Краус.

Лютий, лютий...

24 лютого 2024 року минає два роки від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Але розпочалося російсько-українська війна 20 лютого 2014 року. Тоді були вперше зафіксовані перетини державного кордону України збройними силами Російської Федерації через Керченську протоку. Тобто 10 років тому. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. До 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни з різною інтенсивністю бойових дій точилися на сході нашої країни. 

Широкомасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року принесло війну на всю територію України. Від тоді в Україні загинуло 9 тисяч 700 цивільних, ще 11 тисяч дістали поранень, майже 7 тисяч зникли безвісти. Нині за кордоном шукають прихистку 6,3 мільйона українських біженців, за даними ООН.

У спротиві російському агресору Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Війна продовжується. Вона впливає на життя українців, події та наслідки війни мають і матимуть вплив на всіх і все й по закінченню бойових дій. Але дуже важливо, щоб людство знало правду і пам’ятало про жахи і злочини російських окупантів. Тому уже зараз, поки все добре пам’ятаємо, з’являються книги, що висвітлюють події війни. Пропонуємо познайомитися з тими, які ви зможете взяти почитати у нашій бібліотеці.

14 лютого

 

Незгасна свіча болю і скорботи

Традиційно, кожної четвертої суботи листопада вшановуємо жертв Голодомору 1932-33 років. Цьогоріч 25 листопада відзначатимемо 90 річницю Голодомору.

Голодомор 1932-1933 років став наслідком поразки Української революції 1917-1921 років та окупації країни більшовиками. Цього року ми вдруге вшановуємо жертв Голодомору в умовах повномасштабної російської агресії. Ми знову маємо справу з російським імперіалізмом, який і не приховує своїх злочинних намірів: знищити Україну та українську ідентичність. Десятки населених пунктів стерті з лиця землі, тисячі мирних українців стали жертвами обстрілів і бомбардувань, були закатовані й розстріляні. Нині українські воїни, які зупинили навалу і звільнили від ворога безліч населених пунктів, не лише захищають територіальну цілісність і суверенітет України, але і нашу ідентичність, право бути господарями на своїй землі, шанувати власну мову, історію, культуру, героїв.

Щорічно, цього дня проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку пам`яті». 

Пропонуємо матеріали про історію Голодомору зі сторінки "Музею Голодомору" та відео:

День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го, коли 10 років тому, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. 

Пропонуємо переглянути відео до Дня Гідності та Свободи.

8 травня - День пам'яті та примирення

 У проєкті «Реальна історія» Акім Галімов розповідає чому в СРСР ретельно приховували дату закінчення Другої світової війни.

Чернігів – Магдебурзьке право

27 березня 1623 року привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ Чернігів отримав Магдебурзьке право. Цей статус підкреслив вагоме значення нашого міста у суспільно-політичному та економічному житті країни в ті часи. Чернігів тоді отримав право організовувати самоврядну громаду з автономними судово-адміністративними інституціями, право на податковий і судовий імунітет, право власності на землю, пільги щодо ремесел і торгівлі. Місто з таким привілеєм володіло нерухомим майном, землею, запроваджувало податки тощо. Міста з Магдебурзьким правом також звільнялися від феодальних повинностей (окрім гужової). 

Отримання Магдебурзького права Черніговом — це значна подія, яка відповідала загальним тенденціям розвитку європейської цивілізації та позитивно вплинула на подальший розвиток міста. Також це стало основою становлення сучасного місцевого самоврядування.

Джерело — пресслужба Чернігівської міськради

Телеканал «Дитинець» у 2021 році створив фільм «Право на самоврядність. 23 березня 1623 року Чернігів отримав Магдебурзьке право». Пропонуємо переглянути його і дізнатися більше про цю знакову для Чернігова подію, яка відбулася 400 років тому.

Корюківська трагедія

 Корюківська трагедія – злочин проти людства часів Другої світової.

У березні 1943 року було вбито близько 6700 мешканців українського містечка Корюківка на Чернігівщині. Їхню пам’ять традиційно вшановують 1 - 3 березня. Нині минає 80 років, що віддаляють нас від Корюківської трагедії. Їі тривале замовчування радянською владою, всілякого роду маніпуляції призвели до великої кількості неточностей, помилок, навіть міфів.

День Героїв Небесної Сотні

 20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави.

«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він вкотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

День пам'яті Героїв Крут

29 січня виповнюється 105 років від того дня, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – бій під Крутами.

Зі сходом сонця 29 січня 1918 року на невеличкій станції Крути, що у Чернігівській області, кілька сотень українських юнаків вступили у смертельний двобій з російсько-більшовицькою ордою, яка переважала і в живій силі, і в озброєнні. Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Той бій забрав життя майже трьохсот українських юнаків. Довгий час історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками. В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні відновлення її незалежності.

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це символ нескореного духу нашої нації. Це пересторога тим, хто і нині сподівається поставити українців на коліна. Адже коли до такої свідомої самопожертви здатна молодь – нація незнищенна.

Вшановуючи пам'ять героїв Крут, творча команда ЦКД разом із курсантами Військового коледжу сержантського складу ВІТІ ім. Героїв Крут, вихованцями військово-спортивного центру «Воїн» та гуртка «Захисник України» ліцею №1, вихованцями зразкового театрального колективу «Шарм» Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко в 2022 році підготували відео до Дня пам'яті Героїв Крут.

Дізнатися більше про бій під Крутами можна переглянувши відео телеканалу Вектор та почитавши книги які ми вам пропонуємо нижче. 

З літ холоду і голоду

 Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

Пам`ятай про Крути

 

День пам'яті жертв Голодоморів

27 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам'яті жертв Голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. Голодомори в Україні – трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Пропонуємо до перегляду відеоролик зі спогадами живих свідків геноциду, яким у 1932-1933 роках будо по 5-6 років.

Дні пам’яті та примирення

 8-9 травня ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув на полях битв і в таборах смерті, в містах і селах. Всі ми в неоплатному боргу перед полеглими у справедливій боротьбі за свободу і гідність людини. Віддаємо данину глибокої поваги ветеранам Другої світової війни.

Більше побачити матеріалів  можна за покликанням: https://reader120.blogspot.com/2020/05/blog-post_7.html 

35 річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор, і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту

 

Міжнародний день людей з особливими потребами

Міжнародний день людей з особливими потребами – 3 грудня відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН. Мета, заради якої цей день був проголошений це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Суспільству треба з розумінням ставитися до людей з обмеженими можливостями, їх не треба жаліти, а необхідно лише дати можливість працювати і бути корисними.

Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки у цей день, а й протягом цілого року не забувати про те, що поруч з нами живуть люди з обмеженими можливостями, і вони потребують допомоги і уваги. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя.

Пам'ятаємо про Голодомор

 Сльоза омиває душу

Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв трьох голодоморів – Голодомору 1932 – 1933 років та масових голодів 1921 – 1923 і 1946 – 1947 років. У 2020 році – це 28 листопада.

З книгами про ці страшні сторінки нашої історії, які представлені на виставці, можна ознайомитись у нашій бібліотеці.

Пропонуємо також переглянути два сюжети телеканалу Суспільне Чернігів за 2018 рік. Це спогади свідків Голодомору 1932-33 років.