23 квітня минає 100 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961), українського прозаїка та поета. З талановитого роду Тютюнників вийшло два неповторних, обдарованих письменники. Григорій старший брат по батькові Григора Тютюнника. Історію про те чому мають однакові імена, переповів сам Григір Тютюнник у своїх спогадах «Коріння».
Народився Григорій в селі Шиловка
Зиньковского району на Полтавщині. В 1938 — 1941 роках разом з О. Гончаром
учився в Харківському університеті на літературному факультеті, що закінчив в
1946 році.
Коли
почалася Велика Вітчизняна війна, Григорій Михайлович був студентом
Харківського університету. Він добровольцем пішов на фронт, двічі
його тяжко поранено, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських
загонів, які вели боротьбу з ворогом на території Кіровоградщини та
Чехословаччини. З
осколком під серцем він невтомно працював у повоєнний час: учителював у селі
Кам’янка-Бузька на Львівщині, з 1956 року був співробітником журналу “Жовтень”
(тепер “Дзвін”).
Творчий доробок митця складають
збірка оповідань «Зорані межі» (1950), повість «Хмарка сонце заступить» (1957),
поетична збірка «Журавлині ключі» (1963). Найвідомішим твором письменника став
роман «Вир».
Над романом письменник почав
працювати в 1956 році. У цьому добутку він хотів показати українське село напередодні
війни — у першій книзі, у другий — під час війни, у третьої — післявоєнне
життя. Коли рукопис був уже у видавництві, письменник раптом просить не
друкувати її. Тютюнник
наполегливо переробляв книгу й радів, що виходило краще. Але не встиг надіслати
дороблений рукопис редактору — перешкодила смерть. Помер Григорій
Тютюнник 25 серпня 1961 року у Львові.
Роман
Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і
в історії українського письменства. Роман без перебільшення, найталановитіший,
найемоційніший повоєнний твір. Епічне полотно роману розгортається перед
читачем, рясніючи колоритними персонажами, сяючи рідними авторові пейзажами,
спонукаючи замислюватися над вічними питаннями людського буття. За роман «Вир»
Григорій Тютюнник у 1963 р. був відзначений Шевченківською премією (посмертно).
Перший редактор роману А. Дімаров так оцінив його: «Що тобі, Грицю сказати… Хай
живі класики тричі умиються, щоб написати щось подібне!..»
За мотивами роману Григорія
Тютюнника «Вир» в 1983 році кінорежисером Станіславом Клименко на кіностудії
Довженка був відзнятий художній фільм, який отримав головний приз на
Республіканському кінофестивалі у Жданові.
Переглянути можна за посиланням:
Немає коментарів:
Дописати коментар