Вітаємо всіх з прийдешніми святами.
Ми мало знаємо про стару нашу віру, але літописи наші та
твори чужинців, що бували тоді в Україні, свідчать, що наші предки вірили в бога
неба та вогню Сварога, від якого пішли деякі інші боги. А всі свята, які
святкував тоді наш народ, були пов’язані з явищами природи. Зимою святкували
Коляду, на весні було свято відродженої природи, влітку — Купала, восени —
свято обжинок.
Після переходу української церкви на григоріанський календар
змінилися дати багатьох свят і традиційних обрядів. Водночас самі звичаї
залишилися незмінними за змістом і значенням.
Нас сьогодні цікавить у чому різниця між колядкою і щедрівкою?
Коляда пов’язана з найдовшою ніччю року. Це обряд
зустрічі світла — момент, коли сонце ніби народжується знову. Колядою наші
предки називали велике зимове свято перемоги дня над ніччю. Варили кутю з
медом, готували різні пісні страви, варили питний мед. На покутті ставили сніп
— дідуха. Колядуючи, люди сповіщали: темрява не вічна, світло повернулося. Коли
в 988 році прийшло до нас християнство, то церковне свято Різдва Христового
якраз припало на час українського свята Коляди. Всі ці звичаї та обряди, які
маємо тепер на різдвяні свята, походять саме з тих дохристиянських ще часів. Їх
зберіг наш народ до сьогоднішнього дня.
За новим календарем колядування розпочинається
ввечері 24 грудня, у
Святвечір, і продовжується 25
грудня – у день Різдва Христового
Саме зі свята Коляди (Святвечора) і пішла традиція —
ходити від хати до хати носячи зірку та вітати всіх піснями. Раніше вітали у піснях не із народженням Ісуса Христа, а
з народженням нового Сонця. Багато колядок збереглось із того часу, лише слова
були подекуди змінені і символізують радісну звістку про народження Ісуса Христа
та початок різдвяних свят.
Щедрий вечір і щедрування зараз припадають на 31 грудня. Це свято називають
ще Маланки, Василів вечір, Щедра кутя. В Україні у цьому святі теж поєдналися
християнські та дохристиянські обряди та сенси. Образи Меланки та Василя
нагадують Малушу та її сина Володимира Святославовича (хрещений як Василь).
Щедрування має більш обрядово-магічний характер. У
щедрівках звучать побажання достатку, життя та щастя в новому році.
Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського
композитора Миколи Леонтовича «Щедрик». Ця композиція стала дуже популярною не
тільки в Україні, але й на Заході, де пісню називають Carols of the Bells.
Коли саме написана ця щедрівка, нам невідомо. Але чи
звертали ви увагу на такі слова у ній:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Чи такі:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
Чи можливе таке взимку?
Та якщо зазирнути у дохристиянські корені наших свят, все стає на свої місця.

Немає коментарів:
Дописати коментар