Сьогодні пропонуємо познайомитися з нашою, чернігівською, письменницею Оленою Терещенко і з добіркою її книг які можна прочитати у нашій бібліотеці.

Сучасна українська письменниця, журналістка та багаторазова переможниця Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Писати пані Олена почала зі школи. Це були вірші, казки. У підлітковому віці захопилася романами Олександра Дюма, а коли прочитала «Володаря перснів», вирішила створювати власні світи.

За освітою історикиня та філологиня англійської мови. Пані Олена активно подорожує і є учасницею міжнародних письменницьких резиденцій у Польщі та Латвії. Частина її творів була вигадана саме під час цих творчих мандрівок і базується на локальному європейському фольклорі.

Сьогодні авторка відома передусім своїми творами у жанрах затишного фентезі, «сosy fantasy», та історико-пригодницької літератури для підлітків і молоді.

 «Чому пишу саме для підлітків і молоді? Мабуть через те, що я – невиправна ідеалістка, яка романтизує навколишню дійсність і хоче писати про шляхетних панянок, лицарів без страху й докору та прекрасних принців, – говорить письменниця. – І, звісно ж, мені подобається описувати своїх юних героїв, із усіма їхніми пошуками та помилками».

У фонді нашої бібліотеки ви знайдете її книги:

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек 2026 року

 

Стартував Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек 2026 року. Він проходить з 1 по 31 жовтня під гаслом «Сучасна українська дитяча література: безпечний провідник у стабільний світ!».

З Днем захисників і захисниць!

Сьогодні день тих, завдяки кому вистоює наша держава. Низький уклін за ваш подвиг, силу духу та незламну віру в вільну Україну! 

Стежками Чорнобильського лиха

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років з дня найбільшої техногенної катастрофи у Європі – аварії на Чорнобильській АЕС.

Тоді, 1986 року, під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.

Як вибух на Чорнобильській АЕС у 1986 році став не лише техногенною катастрофою, а й політичним ударом, що запустив процес розпаду СРСР? Дивіться у випуску «Історії для дорослих». Олег Криштопа пояснює, як одна подія оголила слабкість цілої системи.

У чому різниця між колядкою і щедрівкою?

Вітаємо всіх з прийдешніми святами.

Ми мало знаємо про стару нашу віру, але літописи наші та твори чужинців, що бували тоді в Україні, свідчать, що наші предки вірили в бога неба та вогню Сварога, від якого пішли деякі інші боги. А всі свята, які святкував тоді наш народ, були пов’язані з явищами природи. Зимою святкували Коляду, на весні було свято відродженої природи, влітку — Купала, восени — свято обжинок.

Після переходу української церкви на григоріанський календар змінилися дати багатьох свят і традиційних обрядів. Водночас самі звичаї залишилися незмінними за змістом і значенням.

Нас сьогодні цікавить у чому різниця між колядкою і щедрівкою?

Іншомовні слова в українській мові

Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.

Запозичення з різних мов відбулося за різних часів. Багато запозичених слів стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження (панчохи, цукор, кавун), інші навіть не набули здатності змінюватися за законами української граматики (меню, тріо, кашне).

Слова іншомовного походження — не те, чим варто зловживати. Багато які  іншомовні слова можна замінити українськими формами.

Пропонуємо більше дізнатися про іншомовні слова та їх українські відповідники. Також перевірити свої знання тестом.

Перлини мудрості народної

Немає такої сфери в житті українського народу, яка б не знайшла відображення в іскрометних і мудрих прислів’ях і приказках. Ця невичерпна скарбниця мудрості творилася народом упродовж віків, передавалася із вуст у вуста та подолала століття, удосконалювалася. І сьогодні ми охоче звертаємося до прислів’їв та приказок.

Пропонуємо перевірити чи добре ви знаєте українські прислів’я та приказки. Завдання – закінчити їх правильно.

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. Українська мова відрізняється від решти східнослов'янських мов тим, що іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

Шляхетні українські звертання, про які ми забули

 

 

Шкільні книжкомрії

Завдяки чудовій ініціативі благодійного фонду savED спільно з книгарнею Readeat, які запустили акцію «Шкільні книжкомрії», фонд бібліотеки поповнився колекцією цікавих книжок. 

Ці чудові видання уже знайшли своїх читачів. 

Щиро дякуємо всім, хто вже долучився до акції в такі непрості часи. Приємно бачити, що люди не втрачають доброту та діляться нею з іншими. Віримо, що інші книжки ще знайдуть своїх дарувальників і магія продовжиться.

14 лютого

Всі знають, що 14 лютого відзначають День Святого Валентина. Ніжне свято, коли всі дарують любимим людям свою увагу разом з різними приємними подарунками.

Але не всі знають, що в цей день, у 2012 році в США започатковано Міжнародний день дарування книг. Свято стрімко набуло популярності у всьому світі.

Тож ви можете поєднати свою любов до когось із подарунком книги. А також ви можете подарувати книги українською мовою, яких дуже не вистачає, бібліотеці ліцею.

Фонд savED спільно з книгарнею Readeat організували до свята благодійну акцію «Шкільні книжкомрії». До проєкту входить і наш ліцей. Тож всі бажаючі можуть долучитися за покликанням: 

https://readeat.com/dreambooks/omriiani-knigi-dlia-biblioteki-liceiu-1-cernigova . Одну або декілька книг можна придбати онлайн та вони будуть одразу надіслані до ліцею. Проєкт діє до 30 червня 2025 року. Будемо вдячні за вашу допомогу у поповненні наших бібліотечних фондів.

Діліться в цей день, і не тільки, книгами та почуттями!!! 

День вшанування пам’яті жертв Голокосту

Щорічно у цей день міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

Утім, війна Росії проти України виразно засвідчила, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.

       Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. 

        Величезна кількість книг написані про це. Вони різні. Вони вражаючі. Вони потрібні, щоб одне з найбільших проявів зла в історії не було забуте. Сьогодні пропонуємо познайомитися з книгою автора Антоніо Ітурбе «Бібліотекарка з Аушвіцу». Книга написана на основі реальної історії чеської ув'язненої в Аушвіц-Біркенау Діти Краус.

Дівчина з легенди

Маруся Чурай

Марусі Чурай приписують авторство близько 40 пісень. Половина пісень Марусі Чурай дійшла до наших днів завдяки невідомому бухгалтеру на прізвище Селегень. Серед них найвідоміші: «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри…», «Сидить голуб на березі», «Зелений барвіночку», «На городі верба рясна», «Котилися вози з гори» та інші. Вони користуються великою любов'ю і популярністю, звучать в обробках різніх композиторів і перекладені багатьма мовами.

Михайло Стельмах писав: «Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій». 

Дівчина з легенди – так називають історики й літератори полтавчанку Марусю Чурай, факти із життя якої залишаються оповитими таємницями й донині і викликають дискусії чи існувала така дівчина насправді. Навіть дата її народження не є точною. Якщо узагальнити численні версії легенд, то вийде авантюрний, драматичний біографічний сюжет. Що достеменно відомо, це текст вироку, який дослідники знайшли у відповідних архівах.

Не дивно, що історія Марусі надихнула багатьох митців на свої інтерпретації й подарувала українській літературі багато літературних творів. Серед них: балади – Левка Боровиковського «Чарівниця» та Степана Руданського «Розмай»; п'єси «Маруся Шурай» Івана Микитенка та Марка Кропивницького  «Дай серцю волю, заведе в неволю», а Михайло Старицький написав драму «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Були також написані поеми Івана Хоменка «Марина Чурай», Любові Забашти «Дівчина з легенди»  й Бориса Олійника «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)». Але найвідоміші твори – Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» та історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

До 400-річчя з імовірного року народження Марусі Чурай пропонуємо познайомитися із піснями та недовгим але таким цікавим життям дівчини-легенди.

Битва за Донецький аеропорт

Донецький аеропорт — це скеля і незборимий форпост українців. І всі його оборонці, без сумніву, герої. Бої за Донецький аеропорт тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».

Довідково. У ніч з 16 на 17 січня 2015 року до нового терміналу ДАП прибуває підкріплення від 90-го окремого аеромобільного батальйону. 17 січня кіборги відбили в бойовиків частину території аеропорту, завдавши їм втрат.

20 січня 2015 року окупанти підірвали колони, які тримали перекриття аеропорту.

Саме 20-го січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП — загинув 51 військовослужбовець Збройних Сил України.

Власне, 20 січня 2015 року вважається завершенням героїчної оборони аеропорту.

Уже 21 січня 2015 року сили АТО почали вихід з ДАП через руйнування об’єкта.

Пропонуємо переглянути матеріли про ці героїчні події. А також про Володимира Тітарчука – капітана ЗСУ, танкіста 1-ї окремої танкової бригади. Учасника російсько-української війни, «кіборга», що загинув у боях за Донецький аеропорт 17 жовтня 2014 року. Його єдиний син, Едуард, навчався у нашому ліцеї і закінчив його у 2023 році.

27 жовтня – День української писемності та мови

 Дата святкування Дня української писемності та мови 2023 року була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. Це зроблено через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. 

Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови.

Українська мова є державною мовою нашої країни, що закріплено в статті 10 Конституції України. Шлях  розвитку нашої мови  – це тернистий шлях боротьби.

Історія української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею й український народ.

З нагоди  Дня української писемності та мови, яке з 1997 року відзначається в Україні щороку, пропоную Вам переглянути просвітницький фільм «Як українці українською заговорили» про зародження, розвиток, занепад, гоніння та розквіт української мови. Ведучий, Олексій Гнатковський, проведе вас історичними періодами. Просто, влучно, подекуди з гумором, розкаже, як розвивалася наша мова.

130 років з народження Олександра Довженка

Пропонуємо віртуальну пожорож місцями дитинства українського письменника, кінорежисера та кінодраматурга. Інтерв’ю Суспільному директорки Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка Ольги Ярмуш.

Перемагає той, хто пам’ятає

 Пропонуємо відео від YouTubeканалу «Ліна з України» до першого уроку:

“Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”. 1 урок 2024. Для 5-7 класів

Для 7-11 класів

День Вишиванки